Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
реготати
-очу, -очеш і рідко реготіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Гучно, нестримно сміятися.
|| з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь.
|| перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин).
|| перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи тощо).
2》 зах. Іржати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: реготати


матиме такий вигляд: Що таке реготати