ревіти
і ревти, -ву, -веш; мин. ч. ревів, ревіла, -ло і рів, ревла, -ло; недок. 1》 Видавати рев, ревіння (про тварин).
|| Несамовито кричати, лементувати (про людину).
|| Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т. ін.
|| на кого. Несамовито кричати, гукати на кого-небудь.
|| Співати дуже голосно, із запалом.
|| Співати дуже низьким, грубим голосом.
|| Сповнюватися голосним, несамовитим співом.
|| перен. Видавати звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварин; створювати сильний шум, гуркіт.
|| безос.
|| Сповнюватися звуками, що нагадують гучний, протяжливий крик тварин, шумом, гуркотом.
2》 розм. Дуже голосно плакати, ридати.
Ревма ревіти (ревти, плакати, кричати і т. ін.) — дуже, сильно ридати.