Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
рахуба
-и, ж. , розм. 1》 заст. Лічба, рахування.
Рахуби не дати кому, чому — а) не змогти порахувати кого-, що-небудь; б) не змогти справитися, впоратися з ким-, чим-небудь.
2》 заст. Розрахунок (у 4 знач. ), міркування.
Добрати рахуби в чому — зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь.
3》 Неприємний клопіт із ким-, чим-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: рахуба


матиме такий вигляд: Що таке рахуба