Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ранговий
-а, -е.Стос. до рангу.
Рангові землі (маєтності) — в Україні у 17-18 ст. – земельні володіння, що надавались гетьманом і царем козацькій старшині як винагорода за службу. **
Рангові селяни — категорія феодально залежних селян на Лівобережній і Слобідській Україні в 2-й пол. 17-18 ст., які жили в рангових маєтностях.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ранговий


матиме такий вигляд: Що таке ранговий