рана
-и, ж. 1》 Пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь.
Асептичні рани — операційні рани, які заподіюються в умовах збереження принципів асептики і антисептики.
Вогнепальні рани — рани, які виникають внаслідок дії вогнепального заряду.
Гнійна рана — рана, яка характеризується гнійним запаленням стінок і дна її порожнини.
Гранулююча рана — рана, порожнина якої заповнена грануляційною тканиною.
Забита рана — рана, яка виникає від ударів тупим предметом.
Інфікована рана — рана, до якої занесені патогенні мікроорганізми, що спричинили ранову інфекцію.
Колена рана — рана, яка заподіюється гострим предметом із незначними поперечними розмірами.
Наскрізна рана — рана, що має вхідний і вихідний отвір.
Операційна рана — рана, що вимушено заподіюється під час оперативних втручань.
Поверхневі рани — неповне (тільки поверхневих шарів) пошкодження шкіри або слизових оболонок.
Проникаючі рани — рани, при яких предмет, що поранив, потрапляє в будь-яку порожнину людського тіла.
Рвана рана — рана, яка утворюється при дії пошкоджуючого фактора на м'які тканини, що перевищує фізичну здатність їх до розтягнення.
Різана рана — рана, яка заподіюється гострим предметом.
Розміжчена рана — рана, при заподіянні якої виникло роздушування та розрив тканин.
Рубана рана — рана, яка виникає внаслідок удару тяжким гострим предметом, має велику глибину.
Сліпі рани — рани, при яких рановий канал не має вихідного отвору і закінчується в тканинах.
Укушена рана — рана, яка виникає внаслідок укусу тварини або людини.
Роз'ятрювати рану — спричинити біль, кровотечу.
2》 перен. Сильне переживання, душевний біль, страждання.
|| Те, що найбільше непокоїть, турбує кого-небудь. Незагоєна рана.
Роз'ятрювати рану [в серці (душі)] — торкатися в розмові того, що завдає душевного болю, моральних страждань.
3》 тільки мн. , перен. Матеріальна і моральна шкода, заподіяна кому-, чому-небудь.