радісний
-а, -е.1》 Який відчуває радість із приводу чого-небудь.
|| Який виражає радість.
|| Який має веселу вдачу; життєрадісний.
2》 Сповнений радості, веселощів, приємностей і т. ін.
|| Який приносить, дає радість, втіху; відрадний.
|| Викликаний радістю.
|| у знач. ім. радісне, -ного, с. Те, що сповнене радості.
3》 кому, розм. , рідко. Який викликає у кого-небудь радість, тішить (про особу, предмет, подію і т. ін.).