рада
-и, ж. 1》 Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. Давати собі раду.
2》 Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь із кимсь.
|| Нарада, засідання.
Держати (радити) раду — радитися з ким-небудь.
3》 Колегіальний орган якої-небудь організації, установи чи сама організація, установа, що розпоряджається, керує ким-, чим-небудь або радить у чомусь. Вчена рада. Педагогічна рада.
Біржова рада — вищий орган управління біржі.
Рада Безпеки ООН — основний постійно діючий орган ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки.
Рада директорів — колегіальний орган, який здійснює загальне керівництво діяльністю акціонерного товариства.
4》 Орган державної влади, який є формою політичної організації суспільства.
Верховна Рада України — найвищий орган державної влади та єдиний законодавчий орган України.
Рада міністрів — а) в царській Росії у 1857-1882 рр. – дорадчий орган із загальнодержавних справ під головуванням царя, у 1905-1917 рр. – вищий орган влади (уряд); б) в СРСР в 1946-1990 рр. – вищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади (уряд) Союзу РСР; в) в Російській Федерації – назва уряду до прийняття Конституції 1993 р.; г) назва урядів в Болгарії, Угорщині, Греції, Італії та деяких ін. країнах.
Рада штатів — назва верхньої палати парламенту Індії.
5》 У Запорізькій Січі та в Лівобережній Україні у 17-18 ст. – загальні збори козаків.
Рада генеральної старшини — в Україні у 17-18 ст. – вузький дорадчий орган при гетьмані, створюваний зі складу Ради старшини.
Рада старшини — в Україні у 17-18 ст. – дорадчий орган при гетьмані, до складу якого входила вся старшинська верхівка.