путній
-я, -є, розм. Який має певні позитивні якості.
|| часто у сполуч. зі сл. щось, що-небудь.
|| у знач. ім. путнє, -нього, с. Те, що варте уваги, доречне, розумне.
|| Придатний для чого-небудь, доброї якості.
Не вартий (варт) путнього слова — дуже поганий, непривабливий.
Путні бояри — те саме, що путники 2.