Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пустощі
-ів, мн. Вчинок заради розваги, веселощів; витівка.
|| Легковажний вчинок, вартий осуду.
|| розм. Несерйозний, короткочасний любовний зв'язок або залицяння.
-ів, мн. Вчинок заради розваги, веселощів; витівка.
|| Легковажний вчинок, вартий осуду.
|| розм. Несерйозний, короткочасний любовний зв'язок або залицяння.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: пустощі
матиме такий вигляд: Що таке пустощі
матиме такий вигляд: пустощі
матиме такий вигляд: Що таке пустощі