Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пустоцвіт
-у, ч. Цвіт, який не дає плодів.
|| перен. Людина, яка не приносить користі суспільству, не виправдовує покладених на неї надій.
-у, ч. Цвіт, який не дає плодів.
|| перен. Людина, яка не приносить користі суспільству, не виправдовує покладених на неї надій.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: пустоцвіт
матиме такий вигляд: Що таке пустоцвіт
матиме такий вигляд: пустоцвіт
матиме такий вигляд: Що таке пустоцвіт