Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пустотливий
-а, -е.1》 Який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий.
|| Який свідчить про бажання пустувати, виражає схильність до пустощів.
|| Пов'язаний із пустощами.
2》 Легковажно-жартівливий, невимушений.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пустотливий


матиме такий вигляд: Що таке пустотливий