Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пустельник
-а, ч. Людина, що з релігійних міркувань оселилась у відлюдному місці й відмовилася від спілкування з людьми; самітник.
|| перен. Людина, що живе самотньо, віддалено від людей, від їхніх турбот.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пустельник


матиме такий вигляд: Що таке пустельник