пуантилізм
-у, ч. , спец. 1》 Напрям у західноєвропейському живопису кінця 19 – початку 20 ст., що відзначався особливою технікою – накладенням фарб мазками у вигляді крапок або вузьких смужок.
2》 В музиці – тип музичного письма, що характеризується перевагою окремих звуків-крапок над мелодичними мотивами або акордами.
3》 муз. Різновид серійної техніки, коли кожна нота відокремлюється від іншої паузою такої ж тривалості.