прощати
-аю, -аєш, недок. , простити, прощу, простиш, док. 1》 перех. і неперех. , кому, кого і без додатка. Пробачати чию-небудь провину; виявляти поблажливість до когось.
2》 у формі наказ. сп. прости, простіть, неперех. , у знач. вставн. сл. Уживається при звертанні до кого-небудь як ввічливе попередження про що-небудь, як вибачення за щось сказане або зроблене.
3》 у формі наказ. сп. прощай, прощайте, неперех. Прощальний вигук, формула прощання при розлуці, розставанні, а також наприкінці листа.
|| тільки одн. Уживається для вираження неминучості втрати, необхідності розлуки з ким-, чим-небудь (з відтінком наслідковості).
4》 у знач. ім. прощай, невідм. , розм. Те саме, що прощання 1).
5》 перех. , діал. Прощатися з ким-, чим-небудь.