прохід
-ходу, ч. 1》 Дія за знач. проходити 1), 3), 6).
2》 Місце, де можна проходити, просуватися, проникати крізь що-небудь, між кимсь, чимсь.
|| Канал, частина порожнистого органа (в живому організмі). Носоглотковий прохід. Слуховий прохід.
Давати прохід — відсторонятися, звільняти дорогу, щоб дати кому-небудь можливість пройти.
Не давати проходу — а) загороджувати дорогу комусь; б) надокучати чим-небудь комусь.
3》 спец. Процес знімання одного шару металу.
4》 діал. Прогулянка.