Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
протокол
-у, ч. 1》 Результат реєстрації в хронологічній послідовності інформації про хід деякого процесу.
|| Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, допиті і т. ін.
2》 Документ, який засвідчує певний факт, подію і т. ін. і має юридичне значення.
3》 Писемна угода між державами; одна з назв міжнародного договору.
4》 У судочинстві – документ про проведення певних дій, про їх зміст і наслідки.
Дипломатичний протокол — сукупність загальноприйнятих у міжнародних відносинах правил, що визначають порядок здійснення дипломатичних актів.
5》 У мережах передачі даних – сукупність семантичних та синтаксичних правил, що визначають процедуру обміну даними між функціональними пристроями систем.
Канальний протокол — протокол, що регламентує встановлення, підтримання та роз'єднання логічного інформаційного каналу.
Мережний протокол — рівень протоколу, який регламентує обмін порціями даних (пакетами) між двома станціями мережі.
Протокол високого рівня — протокол, що визначає взаємодію на рівні значущих протокольних одиниць.
Протокол керування маршрутом — протокол відтворення та підтримання зв'язку між джерелом даних і абонентом.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: протокол


матиме такий вигляд: Що таке протокол