протиставити
-влю, -виш; мн. протиставлять; і протиставляти, -яю, -яєш, недок. , протипоставити, -влю, -виш; мн. протипоставлять; док. , перех. 1》 Порівнювати, зіставляти кого-, що-небудь, вказуючи на їх несхожість, різницю, протилежність.
2》 кому, чому. Спрямовувати проти кого-, чого-небудь, протидіючи йому.
|| у сполуч. зі сл. себе. Вважати себе значнішим, розумнішим, ніж хто-, що-небудь, не погоджуватися з чиїмись думками, поглядами і т. ін.