противага
-и, ж. 1》 Важкий предмет, тягар, що застосовується у механізмах, спорудах тощо для врівноваження сили інерції, ваги.
|| перен. Те, що протидіє чому-небудь, урівноважує щось.
На (у, в) противагу кому, чому — а) на відміну від кого-, чого-небудь; б) для протидії комусь, чомусь.
2》 радіо. Пристрій з дротів, яким заземлюють зовнішні антени.