простір
простору, ч. 1》 тільки одн. , філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом.
2》 Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею.
3》 Вільний, великий обшир; просторінь.
|| Площа чого-небудь на земній поверхні; територія.
4》 перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля.
Єдиний економічний простір — об'єднання територій декількох країн, у межах якого діють загальні принципи господарювання, узгоджені єдині правила зовнішньоекономічної діяльності.
5》 мат. Абстрактна множина з аксіоматично заданою певною структурою, у якій розвивається та чи інша математична теорія.