простий
проста, просте.1》 тільки простий.Елементарний за складом, однорідний; прот. складний, складений.
|| Нескладний за будовою, устроєм.
|| Первинний, основний, вихідний. Прості форми монополії.
Проста речовина — сполука, що складається з атомів лише одного хімічного елемента.
Просте речення лінгв. — найменша синтаксична одиниця з комунікативною функцією, яка означає подію чи ситуацію.
Просте товарне виробництво — виробництво, яке ґрунтується на приватній власності на засоби виробництва та особистій праці дрібних ремісників і селян, що виробляють продукцію для обміну або продажу.
Простий інтервал муз. — інтервал, який за обсягом не перебільшує октави.
Простий продукт — прибуток, що його одержують від землеробства, не рахуючи витрат виробництва.
Простий такт муз. — такт, до складу якого входить лише одна сильна доля.
Прості числа мат. — числа натурального ряду, які більше за 1 і не мають інших дільників, крім 1 та самих себе.
2》 Неважкий, легкий для розуміння, здійснення, виконання; прот. складний.
3》 Позбавлений зовнішніх ефектів, вигадливості.
|| Буденний.
|| Не розкішний, скромний, позбавлений надмірностей, зайвих прикрас.
|| Позбавлений будь-якої манірності, пози; природний.
Простим звичаєм — скромно, без урочистості, пишності.
4》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; звичайний.
|| Не рекомендований, не терміновий, без наперед оголошеної вартості (про лист, посилку, бандероль і т. ін.).
Простий смертний — звичайна людина.
Простий дріб — не десятковий дріб.
5》 Щирий, відвертий (про людину).
|| Невимушений, безпосередній.
|| Простодушний.
|| Позбавлений двоєдушності (про слова, думки і т. ін.). Простий серцем.
6》 Невисокої якості, грубої обробки.
|| Грубий (про роботу, обробку і т. ін.).
|| у знач. ім. проста, простої, ж. , заст. Нічим не заправлена горілка.
7》 Який належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу.
|| у знач. ім. простий, простого, ч. ; проста, простої, ж. Той, хто належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу.
[З] простого роду — який походить із непривілейованої верстви, непривілейованого класу.
8》 Належний до трудової частини суспільства, до трудящих.
9》 розм. Рівно спрямований; прямий.
|| Найкоротший (про шлях до чого-небудь).
|| Із рівним станом; стрункий.
Простим оком — без окулярів, бінокля, мікроскопа і т. ін.