Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
проронити
-роню, -рониш, док. , перех. 1》 Ненароком упустити або згубити який-небудь предмет.
Проронити сльозу — заплакати.
2》 у сполуч. зі сл. слово, звук, перен. Стримано, коротко промовити що-небудь (звичайно після тривалого мовчання).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: проронити


матиме такий вигляд: Що таке проронити