пронос
-у, ч. Розлад функції травного тракту, який характеризується частими позивами до випорожнення і рідким калом.
Аліментарний пронос — пронос, зумовлений незбалансованим, нераціональним харчуванням.
Дистрофічний пронос — пронос, зумовлений тривалим недостатнім харчуванням або виснаженням при тяжкому захворюванні.
Ексудативний пронос — пронос, який виникає внаслідок запалення, виразкування чи пухлинного росту в органах травлення.
Ентеральний пронос — пронос, зумовлений ураженням тонкої кишки.
Неврогенний пронос — пронос, зумовлений розладом діяльності центральної або периферійної нервової системи.
Панкреатичний пронос — пронос, зумовлений ураженням підшлункової залози з порушенням її зовнішньосекреторної функції.