Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пронація
-ї, ж. 1》 Положення обличчям донизу.
2》 Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець усередину.
|| Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пронація


матиме такий вигляд: Що таке пронація