Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
промучувати
I -ую, -уєш, недок. , промутити, -мучу, -мутиш, док. , перех. , спец. Збовтуючи, прополіскуючи у воді, звільняти від зайвих частинок або каламуті.
II -ую, -уєш, недок. , промучити, -чу, -чиш, док. , перех.
1》 Завдавати кому-небудь мук, страждань.
2》 тільки док. Мучити якийсь час.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: промучувати


матиме такий вигляд: Що таке промучувати