Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
прокурений
I -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прокурити.
2》 у знач. прикм. Який прокурився, просякнув димом.
|| розм. Хрипкий (про голос того, хто багато курить).
|| розм. Жовтий від тютюнового диму.
II -а, -е, рідко.
Вкритий пилом, курявою.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: прокурений


матиме такий вигляд: Що таке прокурений