Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
прокуратор
-а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – управитель господарства.
|| Повірений римського громадянина в судових і комерційних справах.
|| За часів імперії – урядовець, що відав податками, управитель земель імператора.
2》 іст. Повірений у справах.
3》 зах. Прокурор.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: прокуратор


матиме такий вигляд: Що таке прокуратор