проколювати
-юю, -юєш, недок. , проколоти, -колю, -колеш, док. , перех. 1》 Колючи (у 1 знач. ), протинати що-небудь.
|| Колючи, проникати куди-небудь або давати вихід чомусь.
|| Робити отвір у чому-небудь чимсь гострим, колючим.
2》 Уражати кого-небудь якимсь вістрям.
|| Робити рану, розсікаючи тіло якимсь вістрям.
3》 перен. Проникати, проходити крізь що-небудь; прорізувати.
|| також у сполуч. зі сл. очі, погляд, розм. Проникливо дивитися на кого-небудь; пронизувати.
|| також у сполуч. зі сл. душа, серце і т. ін. Сильно діяти, впливати на кого-небудь, викликати якісь почуття; уражати.