Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
прокляття
-я, с. 1》 Різке засудження кого-небудь, що часто свідчить про безповоротний розрив із ним та супроводжується зловісним побажанням, пророцтвом.
|| Засудження, супроводжуване відлученням від церкви.
2》 Прояв різкого осуду кого-, чого-небудь, великого обурення кимсь, чимсь, ненависті до когось, чогось і т. ін.
|| Лайливий вислів, яким виражають такі почуття.
3》 у знач. виг. Уживається для вираження великого невдоволення, сильного обурення, досади, відчаю і т. ін.
4》 Те, що обтяжує, мучить, робить нещасним когось, завдає лиха, горя тощо.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: прокляття


матиме такий вигляд: Що таке прокляття