проклятий
I прокл`ятий-а, -е.
1》 часто лайл. Якого сильно проклинають, жорстоко засуджують, дуже ненавидять; клятий.
|| розм. Який докучає, викликає досаду.
2》 у знач. ім. проклятий, -того, ч. ; проклята, -тої, ж. Людина, яку проклинають, жорстоко засуджують, ненавидять.
|| рідко. Те саме, що нечистий 7).
II пр`оклятий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до проклясти.
|| проклято, безос. присудк. сл.
Будь [тричі] проклятий лайл. — усталена формула зловісного побажання, прокляття.
Щоб я був [тричі] проклятий — а) вигук, клятва, що вживаються на підтвердження достовірності чого-небудь; б) вигук, що виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін.