Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
проклітика
-и, ж. , лінгв. Ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне фонетичне ціле.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: проклітика


матиме такий вигляд: Що таке проклітика