Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
проказувати
-ую, -уєш, недок. , проказати, -ажу, -ажеш, док. 1》 перех. і без додатка. Усно висловлювати, вимовляти (слова, фрази).
|| Передавати голосом, говорити певним чином.
|| Повторювати що-небудь.
|| у сполуч. зі сл. доповідь, промова, присуд і т. ін. Проголошувати; декламувати.
|| у сполуч. зі сл. молитва, Євангеліє і т. ін. Виголошувати слова молитви або інших релігійних текстів.
2》 перех. і без додатка. Говорити, диктувати для запису.
3》 перех. і неперех. , у сполуч. зі сл. бажання, кохання, совість і т. ін., перен. Наштовхувати кого-небудь на якусь думку, вчинок, дію і т. ін.; підказувати.
-ую, -уєш, недок. , проказати, -ажу, -ажеш, док. 1》 перех. і без додатка. Усно висловлювати, вимовляти (слова, фрази).
|| Передавати голосом, говорити певним чином.
|| Повторювати що-небудь.
|| у сполуч. зі сл. доповідь, промова, присуд і т. ін. Проголошувати; декламувати.
|| у сполуч. зі сл. молитва, Євангеліє і т. ін. Виголошувати слова молитви або інших релігійних текстів.
2》 перех. і без додатка. Говорити, диктувати для запису.
3》 перех. і неперех. , у сполуч. зі сл. бажання, кохання, совість і т. ін., перен. Наштовхувати кого-небудь на якусь думку, вчинок, дію і т. ін.; підказувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: проказувати
матиме такий вигляд: Що таке проказувати
матиме такий вигляд: проказувати
матиме такий вигляд: Що таке проказувати