Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
проказа
-и, ж. Тяжке хронічне інфекційне захворювання людини, що вражає шкіру, м'язи, гортань, внутрішні органи та нервову систему; лепра.
|| перен. Те, що розбещує, занапащає кого-, що-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: проказа


матиме такий вигляд: Що таке проказа