Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
проіржавити
-ить; мн. проіржавлять і проржавити, -ить; мн. проржавлять; док. , перех. , безос. Вкрити іржею.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: проіржавити


матиме такий вигляд: Що таке проіржавити