Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
продублювати
I прод`ублювати-юю, -юєш, недок. , продубити, -дублю, дубиш; мн. продублять; док. , перех.
Обробляти дубленням. Продубити шкури.
|| перен. Робити шкіру людини грубою, шорсткою (про дію вітру, холоду, сонця і т. ін.).
II продублюв`ати
-юю, -юєш, перех.
Док. до дублювати. Продублювати фільм.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: продублювати


матиме такий вигляд: Що таке продублювати