продзвонити
-дзвоню, -дзвониш, док. , продзвонювати, -юю, -юєш, недок. 1》 неперех. Док. до дзвонити 1).
2》 перех. і неперех. Дзвоном позначити час або повідомити про що-небудь.
|| безос.
Продзвонити по душі церк. — забити у дзвони, оповіщаючи про чиюсь смерть.
3》 неперех. Дзвонити якийсь час.
4》 неперех. , перен. , розм. Розголосити, поширити (звістку, новину, чутку і т. ін.).
5》 спец. , розм. Перевірити справність електричного ланцюга, його окремих частин шляхом їх замикання на контрольному приладі, що сигналізує про нормальне проходження струму звуковим сигналом.