Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
прогульник
-а, ч. Той, хто не з'являється на роботу, пропускає навчання і т. ін. без поважної причини, робить прогули.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: прогульник


матиме такий вигляд: Що таке прогульник