прогудіти
і прогусти, -гуду, -гудеш; мин. ч. прогудів, -діла, -діло і прогув, -гула, -гуло; док. 1》 неперех. Видати довгі, протяжні низькі звуки.
|| Одночасно голосно зазвучати, створюючи загальний гомін.
|| Пролунати протяжно, на низьких нотах.
|| перен. Стати широко відомим; набути великого розголосу.
2》 перех. Сказати, промовити що-небудь глухим низьким голосом або одночасно в кілька голосів.
3》 неперех. Пролетіти, пройти, проїхати з гудінням.
|| безос. , розм. Те саме, що пронести 4).
|| тільки 3 ос. , перен. , розм. Скінчитися, давно минути.
4》 неперех. Гудіти, густи якийсь час.