Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
проговорювати
-юю, -юєш, недок. , проговорити, -ворю, -вориш, док. 1》 перех. і без додатка. Те саме, що виголошувати 2).
|| Вимовляти, говорити певним чином.
|| перен. , рідко. Бути, служити свідченням чого-небудь.
2》 тільки док. , неперех. Говорити якийсь час.
3》 розм. Не помічати, пропускати що-небудь, захопившись розмовою.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: проговорювати


матиме такий вигляд: Що таке проговорювати