Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
прогнилий
-а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до прогнити.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. прогниле, -лого, с. , перен. Те, що деградувало, занепало.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: прогнилий


матиме такий вигляд: Що таке прогнилий