проблискувати
-ує, недок. , проблиснути, -не; мин. ч. проблиснув, -нула, -нуло і проблис, -ла, -ло; док. 1》 Слабо, нечітко блискати, виднітися крізь яку-небудь перепону (про світлові, сонячні промені).
2》 Коли-не-коли відблискувати крізь яку-небудь перепону.
|| перен. На короткий час ставати помітним (про абстрактні поняття); слабо виявлятися.
3》 Проглядати, вирізняючись слабким блиском (про очі).
|| перен. Виявлятися, передаватися через зовнішні прояви (в очах, на обличчі).
|| перен. З'являтися, проноситися у свідомості, в уяві (про думки, спогади, образи і т. ін.).