Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пріч
I діал. 1》 присл. , від кого, чого, звідки і без додатка. Невідомо куди; геть.
Не пріч у знач. присудк. сл. — про бажання зробити що-небудь, схильність до чогось.
2》 виг. Геть.
II прийм. , з род. в. , діал.
За винятком, крім.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пріч


матиме такий вигляд: Що таке пріч