Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
причиняти
I -яю, -яєш, недок. , причинити, -чиню, -чиниш, док. , перех. Зачиняти, перев. нещільно, не повністю (двері, вікно, кватирку і т. ін.).
|| кого, рідко. Зачиняти де-небудь, не випускаючи назовні.
II -яю, -яєш, недок. , причинити, -чиню, -чиниш, док. , перех. , кому, рідко.
Навмисне чи ненавмисне бути причиною чийого-небудь нещастя (болю, втрат і т. ін.).
III -яю, -яєш, недок. , причинити, -чиню, -чиниш, док. , чого, діал.
Додавати, збільшувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: причиняти


матиме такий вигляд: Що таке причиняти