Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
причинний
I -а, -е.1》 Прикм. до причина 1), 2).
2》 лінгв. Який вказує на причину, має значення причини. Причинний сполучник. Причинне підрядне речення.
II -а, -е, розм.
Те саме, що божевільний 1).
|| у знач. ім. причинний, -ного, ч. ; причинна, -ної, ж. Божевільна людина.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: причинний


матиме такий вигляд: Що таке причинний