приціл
-у, ч. 1》 Наведення на ціль; прицілювання.
2》 Пристрій у вогнепальній зброї для наведення її на ціль.
|| Цифрові розрахунки для регулювання цього пристрою з метою правильного наведення артилерійської зброї на ціль.
3》 перен. Те, до чого прагне, на що розраховує хто-небудь; мета.
Брати на приціл — а) наводити зброю на кого-, що-небудь; націлюватися, прицілюватися; б) зосереджувати на кому-, чому-небудь увагу, спостерігати, стежити за кимсь, чимсь; тримати в полі зору.