присяжний
-а, -е.1》 заст. Який присягнув (у 1 знач. ) кому-небудь.
|| у знач. ім. присяжний, -ного, ч. Те саме, що Присяжний засідатель.
|| у знач. ім. присяжний, -ного, ч. У Західній Україні (до 1939 р.) – помічник сільського старости.
Присяжний засідатель — у суді – особа, що на певний час залучається до участі в розгляді справ.
Присяжний повірений — у дореволюційній Росії – офіційна назва адвоката (після 1864 р.).
Присяжний суддя — те саме, що Присяжний засідатель.
Суд присяжних — суд, у якому беруть участь присяжні засідателі.
2》 розм. , також жарт. Завзятий, запеклий.