пристрій
-рою, ч. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес. Запам'ятовуючий пристрій.
Аспіраційний пристрій — пристрій для примусового пропускання повітря через поглинальні розчини, сорбенти, фільтри, піпетки.
Блокувальний пристрій — пристрій, який спрацьовує у випадку помилкових дій працівника.
Газоочищувальний пристрій — пристрій, що здійснює очищення проби газу від шкідливих домішок шляхом пропускання її через тверді або рідинні поглиначі.
Екранувальний пристрій — пристрій, який забезпечує зниження напруженості електростатичного поля до допустимих значень.
Електротехнічний пристрій — сукупність взаємозалежних електротехнічних виробів, які перебувають у конструктивній та/або функціональній єдності.
Пристрій введення даних — у системах зв'язку – пристрій, який відтворює інформацію (дані) у формі цифрового сигналу даних.
Пристрій введення мовлення — периферійний пристрій, що забезпечує автоматичне розпізнавання та введення в ЕОМ мовних замовлень.
Пристрій введення позицій — у комп'ютерній графіці – функціональний пристрій введення координат точок.
Пристрій введення чисел — периферійний пристрій, що формує значення скалярної величини.
Пристрій введення штрихових кодів — периферійний пристрій, що забезпечує введення даних до ЕОМ, поданих на носієві у вигляді штрихових кодів.
Пристрій обробки даних спец. — функціональна частина обчислювальної системи, яка призначена для виконання функцій введення, виведення, обробки та керування даними.