Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пристаркуватий
-а, -е, розм. Літній, немолодий.
|| Власт. літній, немолодій людині.
|| у сполуч. зі сл. дівчина, парубок і т. ін. Який довго не одружується.
-а, -е, розм. Літній, немолодий.
|| Власт. літній, немолодій людині.
|| у сполуч. зі сл. дівчина, парубок і т. ін. Який довго не одружується.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: пристаркуватий
матиме такий вигляд: Що таке пристаркуватий
матиме такий вигляд: пристаркуватий
матиме такий вигляд: Що таке пристаркуватий