пристань
-і, ж. 1》 Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою чи береговою спорудою для причалювання і стоянки суден, їх навантажування й розвантажування, посадки й висадки пасажирів.
|| Сама плавуча чи берегова споруда такого призначення.
|| перев. з означ. Вулиця міста або населений пункт, розташований на березі моря або річки.
2》 перен. Місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін.; пристановище.
Вічна пристань — могила, кладовище.
3》 перев. у сполуч. зі сл. тиха, перен. Місце, в якому можна знайти спокій, задоволення і т. ін.; відчуття спокою, задоволення і т. ін.
|| Людина, яка створює для кого-небудь відчуття спокою, задоволення і т. ін.