пристановище
-а, с. Місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін.
|| Місце, де хтось живе, мешкає (іноді тимчасово).
|| чиє, для кого. Місце, де збираються, проводять час люди певного середовища.
Шукати пристановище — шукати (знаходити і т. ін.) місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін.
Останнє пристановище — а) останнє місце, де можна знайти притулок, відчути себе у безпеці; б) чия-небудь могила; в) той (те), на кого (на що) можна покластися, що є опорою для кого-небудь.