Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
прислужник
-а, ч. 1》 Той, хто служить, виконує обов'язки слуги у когось; слуга.
2》 зневажл. Той, хто виконує чиюсь волю, прислужується кому-небудь; поплічник.
3》 Слуга у монастирі, церкві тощо; служка.
-а, ч. 1》 Той, хто служить, виконує обов'язки слуги у когось; слуга.
2》 зневажл. Той, хто виконує чиюсь волю, прислужується кому-небудь; поплічник.
3》 Слуга у монастирі, церкві тощо; служка.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: прислужник
матиме такий вигляд: Що таке прислужник
матиме такий вигляд: прислужник
матиме такий вигляд: Що таке прислужник